velikol.ru
1


Виступ екологічної агітбригади

Звучить мелодія, вибігають газетярі.

1-й газетяр «Вербуватівські відомості», «Вербуватівські відомості»

2-й газетяр

Купуйте! Читайте!

— Наших знайте!

Прибули до району — ні дичина, ні птиці

А безліч екологів з усього району..

4-й газетяр

Всіх вітає наша Вербуватвка!

Від нашого села не далеко, не близько

Десь так: кинеш палку — попадеш в чарівну балку.

1-й газетяр

Щоб ясніше було — це наше рідне село.

Екологічна стежина через всю Україну

Дорогу проклала, друзів з'єднала

.Може, й кращі є десь села,

Та тільки в нас є Чайківське провалля.

— Ось вам сенсація, ось вам новинка!
Саме там ми зробили зупинку.

2-й газетяр

Купуйте!

Читайте!

Наших знайте!

Ну що ж, як-то кажуть, будемо знайомі.

Всі. Команда екологів «Паросток»

Вбігають хлопці. В одного у руках опудало ворони.

1-й хлопець. Антон, ворона їсти не хоче:

2-й х л о п є ц ь. А ти їй на очі надави, щоб вона рота роззявила.

1-й хлопець Наш екогурток, значить, «Паросток» зветься. Корінчики пустим до вашого серця. Панове журі! Балів ви не шкодуйте І саме за бали газету купуйте! Цей номер, повірте, є ексклюзивний. Ну ж бо, хто більше? Хто самий активний?

3-й хлопець Купуйте! Читайте! . Наших знайте!

1-й х л о п є ц ь. Ну от, здається приїхали... Не розумію, що не так? І познайомилися і привіталися. І навіть газети всі продали, ажурі не реагує.

1-а дівчина. Себто як?

2-й хлопець. Ну, не аплодує і навіть не посміхається, а просто сидить і дивиться.

2-а дівчина. А що на нас дивитися, ось вони ми!

3-я дівчина. І чого хтось не аплодує? А хтось старався, тренувався, репетиції проводив, і врешті-решт це ж комусь потрібно!

4-а дівчина. І нехай не думають, що ми запишалися, ми просто геніальні діти, які божественно виконують свою роботу. Вбігає Хлопчик.

Хлопчик. Послухайте мене! Ну, послухайте! Я щойно дізнався, що для того, щоб перемогти, потрібно десять разів заспівати фінальну пісню, і щоб було багато-багато яскравих плакатів.

Вибігають діти з білими ватманами-плакатими.

1-а дитина. Значить (оглядається), кажеш, багато яскравих?

2-а дитина. Угу! Адже світ такий різнобарвний! І для когось оберігати цей дивосвіт — стало справою життя.

3-я дитина. А хтось тільки розпочинає цю справу, як і ми, з чистого листка.

Далі звучить пісня «Білий сніг». На слові «білий» діти підіймають ватман-плакат.

Білий цвіт, білий день, білий слід, білий світ.

Хтось тихенько у серце постукав,

Попросив: «Відчини і послухай!

Я Земля, я іду до людей,

Я Земля, я іду до людей!

Зупинись на хвилинку, послухай:

Сипле з білих вишень завірюха,

Білий сад білить душі людей,

Білить душі людей

Білий птах, білий дім, білий рік, білий вік.

Двадцять перший тихенько ступає.

Що попереду людство чекає?

І який ми залишимо слід?

І який ми залишимо слід?

«Що попереду всіх нас чекає?» —

Біла хмарка в лелеки питає.

І чекає на відповідь світ,

Білий світ.

Ведуча. Хай планета наша чиста розцвітає людям на добро.

Звучать фанфари.

Го л о с (за сценою). Увага! Пані й панове, шановне товариство! Сьогодні на сцені агітбригада Вербуватівки «Паросток»

1-а команда

З джерел у ріки ллються води.

І ти таким шляхом спіши:

Від екології природи —

До екології душі. Отож, вітаймо!

Звучить пісня «Не давай …»

2-я команда

Сьогодні разом ми,

Як кажуть, «при дєлах»,

В район ми прибули,

і всі нам скажуть: «Ах!».

Екологічна в нас душа з народження.

Район наш — просто клас!

І ми запрошені!

А це вже значить —

Усміхається нам всім удача.

Квітку ми привезли вам,

Дамо волю пелюсткам,

Так, чарівним пелюсткам,

Будьте певні!

Звучить музика, з'являється квітка.(дівчинка з пелюстками на голові)

1-й у ч а с н и к. Та це ж квітка!

2-й у ч а с н и к. І справді квітка, та якась дивна, різнокольорова... Десь я таку вже зустрічав, начебто...( смикає квітку)

Квітка. Ой?!

1-й учасник. Ну, читав про неї. Дай подивитись!

К в і т к а. Не дам, зламаєш!

Діти смикають квітку і зривають одну пелюстку

Ведучий. - Припиніть вовтузитись, а ну дайте квітку сюди! Ну от, уже зламали!

К в і т к а. І нічого особливого не трапилось, тільки одна пелюстка відірвалась. То не біда, була я квіткою із родини розоцвітих і вмить стала з родини хрестоцвітих. (Поправляє пелюстки.)

2-й учасник. Теж мені, Ліней доморощений! Кажу, віддай-но сюди квітку!

Ведуча.- Ой, хлопці, здається я згадала, це ж квітка з казочки, пам'ятаєте? (Бере пелюстку, що відірвалася.)

1-й учіасник.

Ти пелюстка чарівна, з казки дивної прийшла!

Тож полинь за небосхил, до зірок і до світил.

Лети з півночі на схід, через захід, без доріг,

Завертай до нас на у школу й клич у гості друзів всіх. Як припинеш свій політ, нам відкрий ти Дивосвіт.

Звучить музика. З'являється Казкар.

Казкар. Вірте чи не вірте, а жив собі на світі учень Антон. Він себе н мучив: учив уроки абияк, погуляти був мастак. М'яча ганяв, траву топтаїї до всього іншого діла не мав. Та якоїсь днини сталася причина: закохалась раптом мамина дитина. В неї ж, як шафран лице. І струнка, мов деревце. Сказати одним словом — екологічно дівчина здорова.

На сцені з'являються Антон та Олена.

Хлопець

На тебе, моя дівчино, я б дивився до загину!

М'яч на тебе б проміняв, ще й комп'ютера додав!

Дівчина

То дурниці — не дари!

їх собі, як хоч, бери.

Якщо ж хочеш догодити,

Роздобудь мені води!

Щоб вода ота текла

Із живого джерела,

Щоб у ній, як у свічаді,

Видна вся земля була!


Казкар. Йде Антон додому, сльози ллє додолу. Соплі, як китиці, до мами хилиться.

Мама

Чом сердитий, як їжак? Чи у школі щось не так? Чи погано пообідав? Чи поспав, бува, не так?

Хлопець

Та яка вже там їда? В мене інша є біда: Закохався у дівицю, їй пече якась вода.

Мама

Не сумуй же, мій синок, хутко скличемо гурток, Обійдемо все село і знайдемо джерело!

К а з к а р. І на ранок наш загін всі зібрались як один. По степах наших блукають, джерело оте шукають. Та ось знаходять і руки розводять. Джерело в яру, заплуталось у траву, землею засипане — ледве дихає. Школярі екологи джерельце розчистили. І водиця мов жива танцю свого завела.

Дівчинка-Джерельце виконує танок зі стрічкою.

Джерельце Буду я від струмочків усіх говорити: бережіть нас, ми річки великої діти!

Із глибин на поверхню земну витікаєм, хоч маленькі, та силу велику ми маєм.

Хочуть воду воду живу вам принести криниці,

Але може і мертвою стати водиця! Тож, щоб чистими води у ріках зостались,

Подолайте байдужість, користь і недбалість!

Антон та Олена.

Хлопець

Вчора ти хотіла пити, тож зумів я догодити!

Від любові ожило Вербуватівське джерело!

Степу буде легше жити, яр зумів я зупинити!

До героя ти авжеж на побачення прийдеш?


Дівчина Якщо й справді те зробив, джерельце вже оживив,

То знайди ще й первоцвіти, це вже буде диво з див!

Антон і мама.

Мати

Ти чого надувсь, як сич? І від їжі вернеш лич?

Вже й води тобі добули, Та кажи, у чому річ?

Хлопець

Та тепер моя біда

Вдвоє більша, ніж вода.

Забажала первоцвітів вередлива молода

.Де ж я буду їх шукати,

Як не знаю навіть звати?

Доведеться мені, мабуть, з туги, мамо, пропадати!

Мати

Ти ж, синок, не зовсім пень, тож, як прийде новий день,

Миттю мчи в бібліотеку, наче молодий олень.

Там є книга, знають діти, зібрані в ній чудо-квіти.

Книга та Червона зветься, Заспокоїть тобі серце.

Казкар. Книга хлопцеві сказала, які квіти заховала. Не знати, щоб то було, а допомогло джерело: землю щедро напувало, життя квітам дарувало. Випрямив тендітний стан на очах у всіх шафран, закружляли радісно всі навкруг конвалії. Всіх тюльпан охороняв, листя мов списи підняв. Ось і квітка розцвіла. У наш степ весна прийшла.

З'являється квітка, всередині якої дівчинка. Квітка розкриває пелюстки й Дівчинка-Квітка виходить на сцену.

Квітка

Молю людину: квітку не зірви, Ввруках бездушних вмить вона зів'яне!

В мені краса, мільйон цілющих сил, я сотні раз в пригоді людям стану! Аптеку не в містах, а на полях, в лісах, на луках слід тобі шукати.

Зцілю хвороби, звеселю в свята, та треба лиш не камінь, серце мати.

Казкар

Ох, і хлопець, молодець! Ключ до всіх знайде сердець! Тільки будемо спокійні, як всьому буде вінець.

Казку можна завершити, тільки ж правди ніде діти, Що дорослих важко вчити в домі ріднім не смітити. Де ж хороший взять кін ець? Ось біди новий гінець.

Усі

-Людина підкорює природу! Створено нове водосховище.

-Людина підкорює природу!Створено новий хімічний препарат, який звільнить вас від усіх комах, які літають і кусаються.

-Людина підкорює природу! — Відкрито нове родовище, в тайзі побудовано новий населений пункт, прокладена залізниця...

-Людина підкорює природу! Нові технології допоможуть. Генетично модифіковані продукти допоможуть подолати голод і хвороби.

-Людина підкорює природу! Під загрозою зникнення знаходиться український символ степів —ковила.Брандушку різноколірну, шафран сітчастий, тюльпан бузький занесено

до Червоної книги України.

-Людина підкорює природу!

1-й учасник

Ось планета,

Яку ми звемо Земля.

А я вербичка, зелене личко,

Яка вплітається в ниті незримі,

Що все зв'язали у коло єдине

На цій планеті,

Яку ми звемо Земля.

2-й учасник

А я сонце, що день приносить,

Повітря нагріє, розчеше коси вербичці,

Яка вплітається в ниті незримі,

Що все зав'язали в коло єдине

На цій планеті, яку ми звемо Земля.

3-й учасник

А я зернятко,

Яке зігріте сонцем ласкавим,

Що день приносить,

Повітря нагріє,

Розчеше коси зеленій вербичці,

Що росте на планеті Земля.

4-й учасник

Я — мишка сіренька, яка зернятко з'їдає тихенько,

Яке зігріте сонцем ласкавим,

Що сіє життя на планеті Земля.


5-й учасник

Я — змія повзуча,

Яка впіймає мишку сіреньку,

Яка з'їдає зернятко тихенько

На щедрій планеті,

Яку ми звемо Земля.

6-й учасник

А я — їжачок колючий,

Який поснідає гадом повзучим,

Що гріє на сонечку тіло блискуче,

На добрій планеті, яку ми звемо Земля.

7-й учасник

А я — людина, завершую коло єдине,

Яке зберегти повинна, щоб квітло життя невпинно

На вічній планеті, яку ми звемо Земля!

8-й учасник

Всяк хоче від природи щось узяти,

І рівновага вже по швах давно тріщить!

Коли ж борги ми будем віддавати?

І чи Всевишній зможе нам простить?

9-й учасник

Життя — це соло. Кожен має право його прожить, як поле перейти.

Та сонце щоб щодня людей вітало, усі помилки маєш сам знайти!

Усі учасники (з'являються з плакатами, на яких відображається діяльність гуртка).

Учасники

  • Ой, погляньте, а на нашій квітці залишилась лишень одна пелюстка.

  • І що це означає?

  • І що ж тепер будемо робити?

  • Це значить, що нам час збиратися додому.

  • А так не хочеться, адже ми тут знайшли нових друзів і однодумців.

  • Набули досвіду і захопилися новими ідеями.

  • 1 дивлячись на товариство, яке зібралося у цій залі, ми певні, що всупереч Ейнштейну наша людяність пережене нашу технологію!

  • Ми не знаємо, які політичні чи економічні системи виграють, яким шляхом ми підемо, але є одна найлюдяніша система — екологічна.

  • Життя врятує хлопчик із 2 209 року, який, побачивши кілька плям мазуту на річці, збере їх своєю білою сорочкою.

— Рік ми назвали навмання: «Хлопчик із майбутнього».

(Виконують «Пісня на добро», слова Ю. Рибчинського, музика І. Карабиця.)

Гей, на видноколі

Де лани просторі,

Стежка йде до джерела.

Скрізь листи ми пишем,

Що його не лишим,

Це для нас не просто гра!

Жити будем чесно

І в долонях нести

Сонце, квіти, спів птахів,

Паростки плекати,

Про майбутнє дбати,

Щоб наш край чарівний цвів.