velikol.ru
1

Криворізький медичний коледж

Спеціальність 5.110201 (5.12020101) „Фармація”

Заочна форма навчання


Затверджую”

Заступник директора

з навчальної роботи

________ З.М. Шихальова

від „___” _________ 200 р.


Контрольна робота

з аналітичної хімії


2012 р.

Вказівки до виконання контрольної роботи

з аналітичної хімії


Робочою програмою з предмету передбачено всього 108 годин, з яких 4 години відводиться на теоретичні заняття, 18 годин – на практичні заняття та 86 годин - на самостійне опрацювання матеріалу.

Мета даної контрольної роботи полягає в перевірці рівня засвоєння частини навчального матеріалу, а саме:

  • знання теоретичних питань з якісного та кількісного аналізу;

  • вміння проводити розрахунки з використанням аналітичних концентрацій;

  • проводити розрахунки за результатами титриметричного аналізу.


На допомогу студентам передбачені групові та індивідуальні консультації, також можливе листування електронною поштою, тел. для довідок : (0564) 405-37-68,405-37-71.

При оформленні робіт необхідно дотримуватись певних правил: виконувати роботу в учнівському зошиті, кульковою ручкою, чітко, розбірливо, без виправлень, в тому порядку, в якому позначені завдання, на обкладинці зошита вказати ПІБ, групу, домашню адресу, на кожній сторінці залишати поля для зауважень викладача. При виконанні роботи спочатку вказувати питання, після чого давати відповіді. До оформлення розв'язування задач прикладаються певні вимоги: вірний запис умови задачі, пояснення дій, дотримання розмірності в розрахунках, запис відповіді та її округлення.

Варіанти визначаються у відповідності до порядкового номеру прізвища у списку групи (див. Додаток №1). Самостійно змінювати номер варіанту забороняється.

Контрольна робота подається в навчальний заклад не пізніше ________________, по закінченні терміну прийому, якщо затримка без поважних причин, роботи прийматись не будуть.


Розглянуто і схвалено на засіданні

ЦМК хіміко-біологічних дисциплін

№ _____від ___________ 20 р.

Голова ЦМК _________ Запольська Н.В.


^ Після вивчення курсу аналітичної хімії


Студент повинен знати:


1. Предмет і задачі аналітичної хімії, перспективи її розвитку. Значення

аналітичної хімії для практичної діяльності спеціалістів

2. Основні поняття, види хімічного аналізу, хімічні реактиви, посуд

3. Хіміко – аналітичні властивості йонів

4. Методи якісного визначення неорганічних речовин


Студент повинен вміти:


1. Самостійно працювати з навчальною та довідковою літературою

2. Працювати з хімічним посудом та реактивами

3. Готувати робочі розчини, стандартизувати титранти

4. Виконувати кількісний аналіз індивідуальних речовин з необхідною

точністю

5. Володіти технікою виконання операцій в якісному аналізі

6. Виконувати розрахунки за даними аналізу, проводити математичну

обробку результатів експерименту, розписувати рівняння реакцій в

йонному виді, пояснювати окисно – відновні реакції , складати рівняння

реакцій з участю комплексних сполук, розв’язувати задачі


Література:


1. В.Д. Пономарёв „ Аналитическая химия”, М, Медицина, 1982


2. М.Э. Полеес И.Н. Душечкина „Аналитическая химия”, М, Медицина,1987


3. А.С Сегеда „ Аналітична хімія. Якісний аналіз”, ЦУЛ, 2002


4. А.С. Сегеда „ Лабораторний практикум з аналітичної хімії”, ЦУЛ, 2004


5. Я.Р.Базель О.Г.Воронич Ж.О.Курмаш „ Практичний курс аналітичної

хімії”, Луцьк, 2004


Розділ I

Якісний аналіз

При вивченні складу неорганічних речовин в більшості випадків приходиться мати справу з водними розчинами кислот, солей, основ. Ці речовини є електролітами і в розчинах дисоційовані на йони. Тому аналіз полягає у визначенні окремих йонів – катіонів та аніонів.

1. Предмет та задачі аналітичної хімії.

2. Умови виконання аналітичних реакцій.

3. Макро - , полу мікро - , і мікроаналіз систематичний та дробний аналіз.

Навести приклади.

4. Рівноваги в розчинах амфотерних сполук ( на прикладі алюміній

гідроксиду) навести приклади використання явища амфотерності в

аналізі.

5. Комплексні сполуки і застосування їх в аналізі.

6. Комплексні сполуки та їх властивості. Стан комплексних сполук в

розчинах. Поняття про константу нестійкості, стійкості та зв’язок між

ними.

7. Відновники, які застосовуються в аналізі. Навести приклади .

8. Гідроліз. Навести приклади реакції гідролізу солей різних типів.

9. Окисники та відновники. Навести приклади окисників та відновників,

які застосовуються в якісному аналізі.

10. Хіміко – аналітична характеристика катіонів І аналітичної групи. Зв’язок

їх властивостей з положенням відповідних елементів періодичній

системі Д.І.Менделєєва. Характерні реакції катіонів .Умови їх

виявлення. Якісні реакції катіонів цієї групи.

11. Хіміко – аналітична характеристика катіонів ІІ аналітичної групи.

Зв’язок їх властивостей з положенням відповідних елементів

періодичній системі Д.І.Менделєєва. Груповий реагент і умови його

застосування. Напишіть рівняння відповідних реакцій .

12. Груповий реагент на катіони ІІІ аналітичної групи та умови його

застосування. Напишіть відповідні рівняння реакцій

13. Обґрунтуйте вибір групового реагента на катіони ІУ аналітичної групи.

14. Властивості катіонів ІУ аналітичної групи і умови осадження їх

груповим реагентом. Написати рівняння реакцій взаємодії Zn2+ - йону з

груповим реагентом і реакції їх виявлення.

15. Властивості катіонів У аналітичної групи і умови осадження їх груповим

реагентом. Написати рівняння реакцій. Написати рівняння реакцій

взаємодії Fе2+ , Мg2+ - йонів з груповим реагентом і реакції їх

виявлення.

16. Обґрунтуйте вибір групового реагента на катіони УІ аналітичної групи.

Написати реакції виявлення йонів Си2+.

17. Груповий реагент на катіони УІ аналітичної групи. Умови їх

застосування. Напишіть рівняння реакцій взаємодії йонів Си2+ та Нg2+

з груповим реагентом.

18. Чому йони амонію заважають виявленню йонів калію і натрію.

Запропонуйте способи видалення йонів амонію. Написати рівняння

реакцій.

19. Написати рівняння реакцій для катіонів Аg+, Са2+,Си2+, Zn2+ при

виготовленні „содової витяжки”

20. Виявлення бромід - та йодид – йонів хлорною водою. Чому при

надлишку хлорної води відбувається знебарвлення розчину. Написати

відповідні рівняння реакцій.

21. Класифікація аніонів по групам. Групові реагенти на аніони І та ІІ

групи. Записати відповідні рівняння реакцій. Умови їх застосування.

Обґрунтуйте умови виявлення аніонів І та ІІ груп. Написати рівняння

реакцій взаємодії SО42-, СО32-,СІ-- - йонів з груповим реагентом.

22.Обґрунтуйте необхідність проведення систематичного ходу аналізу

хлорид -, бромід - , йодид – йонів при їх сумісній присутності. Написати

рівняння реакцій розділення та визначення цих йонів у суміші.

23. Запропонуйте хід аналізу суміші речовин : ацетат натрію, нітрат

аргентуму , хлорид цинку.

24. Запропонуйте хід аналізу суміші речовин: бромід калію, хлорид натрію,

хлорид кальцію.

25. Запропонуйте хід аналізу суміші речовин : бромід натрію, хлорид

барію.

26. Запропонуйте хід аналізу суміші речовин : йодид калію, бромід калію,

хлорид калію.

27. Запропонуйте хід аналізу суміші речовин : ферум ( ІІІ ) хлорид, бромід

амонію.

28. Запропонуйте хід аналізу суміші речовин : сульфат амонію, тіосульфат

натрію.

29. Хіміко – аналітична характеристика катіонів ІІІ аналітичної групи.

Зв’язок їх властивостей з положенням відповідних елементів

періодичній системі Д.І.Менделєєва.. Напишіть рівняння відповідних

реакцій .

30. Запропонуйте хід аналізу суміші слідуючих речовин : бромід натрію,

хлорид кальцію.

31. Запропонуйте хід аналізу суміші слідуючих речовин : ацетат натрію,

хлорид натрію, сульфат натрію.

32. Запропонуйте хід аналізу суміші слідуючих речовин : хлорид кальцію,

тіосульфат натрію, хлорид амонію.

33. Груповий реагент на катіони ІІ аналітичної групи та умови його

застосування. Напишіть відповідні рівняння реакцій

34. Застосування катіонів І-ІІ аналітичної груп та їх сполук в медицині.

35. Застосування катіонів ІІІ-ІУ аналітичних груп та їх сполук в медицині.

36. Застосування катіонів У аналітичної групи та її сполук в медицині.

37. Техніка безпеки при роботі в хімічній лабораторії

38. Застосування катіонів УІ аналітичної групи та її сполук в медицині.

39. В окремих склянках зберігаються: хлорид натрію, бромід калію, йодид

калію. Як можна встановити склад солі в кожній склянці. Напишіть

рівняння відповідних реакцій.

40. Значення аналітичної хімії у розвитку фармацевтичної промисловості та

аптечної справи.

Розділ ІІ

Кількісний аналіз

Задачею кількісного аналізу є визначення кількісного вмісту окремих складових частин в досліджуємій речовині. Кількісний аналіз використовується в біології, фізіології, медицині, біохімії, хімії харчових продуктів, фармації і т.д.

^ 1. Дайте обґрунтовані відповіді.

1) Титриметричний аналіз. Класифікація методів.

2) Суть титриметричного аналізу. Вимоги до реакцій, які застосовуються

в титриметричному аналізі.

3) Прибори для вимірювання об’ємів, їх точність, підготовка до аналізу.

4) Калібровка мірного посуду.

5) Способи приготування стандартних розчинів ( титрантів ). Вимоги, які

надаються до стандартних речовин.

6) Титранти методу кислотно – основного титрування. Способи

приготування і стандартизації .

7) Класи сполук, визначаючих методом кислотно-основного титрування.

Можливості методу кислотно-основного титрування.

8) Загальна характеристика титриметричних методів осадження. Їх

класифікація, суть.

9) Метод Мора . Суть методу, титрант, його приготування, стандартизація,

умови титрування. Фіксування кінцевої крапки титрування. Можливості

методу.

10)Метод Фольгарда. Пряме титрування. Суть методу, титрант, його

приготування. Стандартизація, умови титрування. Фіксування кінцевої

крапки титрування. Можливості методу.

11)Меркурометрія . Суть методу, титрант, його приготування,

стандартизація, умови титрування. Фіксування кінцевої крапки

титрування. Можливості методу.

12)Комплексонометричні методи аналізу. Їх класифікація і загальна

характеристика.

13) Комплексонометрія ( трилонометрія ). Суть методу, титрант, його

приготування, умови титрування. Фіксування кінцевої крапки

титрування. Можливості методу.

14) Суть і класифікація методів окисно – відновного титрування.

15) Перманганатометрія. Суть методу, титрант, його приготування ,

стандартизація, умови титрування. Фіксування кінцевої крапки

титрування. Можливості методу.

16) Йодометричне визначення окисників. Суть методу, титрант, його

приготування , стандартизація, умови титрування. Фіксування кінцевої

крапки титрування. Можливості методу.

17) Йодометричне визначення відновників. Суть методу, титрант, його

приготування , стандартизація, умови титрування. Фіксування кінцевої

крапки титрування. Можливості методу.

18) Броматометрія. Суть методу, титрант, його приготування,

стандартизація, умови титрування. Фіксування кінцевої крапки

титрування. Можливості методу.

19) Запропонуйте та обґрунтуйте можливості класичних методів аналізу для

кількісного визначення :

а) хлоридної кислоти

б) хлориду кальцію

в) йодиду калію

г) водного розчину йоду

д) хлориду амонію

е) хлориду натрію

ж)сульфату феруму

з) сульфату магнію

и)гідроксиду натрію

к)хлориду калію

Напишіть рівняння реакцій. Розрахуйте молярну масу еквіваленту

визначаємої речовини.

20) Запропонуйте та обґрунтуйте можливості класичних методів аналізу для

кількісного визначення :

а) хлоридної кислоти

б) фенолу

в) стрептоциду

г) хлориду кальцію

д) йодиду калію

е) хлориду амонію

ж)хлориду натрію

з) гідроксиду натрію

и)хлориду калію

к)сульфату магнію

Напишіть рівняння реакцій. Розрахуйте молярну масу еквіваленту

визначаємої речовини.


Концентрація розчинів та засоби її вираження.


Концентрацією розчину називається кількість розчиненої речовини, яка знаходиться у визначеній масовій об’ємній кількості розчину чи розчинника.

1. Масова частка розчиненої речовини ω % :



M розчину = m речовини + m розчинника


2. Молярна концентрація або молярність СМ. Молярна концентрація

показує число молей розчиненої речовини в 1 літрі розчину, має

розмірність моль / л


[моль / г]


,


Де : m – маса речовини,

V – об’єм розчину (мл),

M – молярна маса


3. Молярна концентрація еквіваленту - - кількість молярних

еквівалентних мас речовини в 1 літрі розчину.




Де : υ екв – кількість еквівалентів речовини в розчині

V – об’єм розчину;

,

Де : m – маса речовини

- еквівалентна маса речовини.

.


Еквівалент речовини в кислотно – основних реакціях

Еквівалент кислоти чи основи – це таке частинка ( реально – існуюча або умовно існуюча ) цієї речовини, яка в даній кислотно – основній реакції звільняє один гідроген ( 1 + ) – іон або сполучається з ним, або якимось - небудь іншим способом еквівалентна йому.

Еквівалент речовини кислоти чи основи змінний і залежить від реакції, в якій ця речовина

Молярна маса речовини еквівалента

- це маса одного моля речовини, рівня добутку фактора

еквівалентності на молярну масу речовини

Х = М ( Х )/ Z

Еквівалентну масу кислоти знаходять як частку від ділення її молярної маси на число заміщених атомів гідрогену.

Наприклад:

H2SO4 + NaOH = NaHSO4 + H2O


(H2SO4) = = 98 г/моль

H2SO4 + 2NaOH = Na2SO4 + 2H2O


(H2SO4) = = 49 г/моль


Еквівалентна маса основи – це частка від ділення молярної маси основи на число заміщених гідроксогруп.

Наприклад:


2 Ba (OH)2 + H2SO4 = (Ba (OH))2SO4 + 2H2O


(Ba (OH)2) = = = 171 г/моль


Ba (OH)2 + H2SO4 = BaSO4↓ + 2H2O


(Ba (OH)2) = = = 85, 5 г/моль


Еквівалентну масу середньої (нормальної) солі можна розглядати як частку від ділення її молярної маси на один з добутків: числа атомів елемента металу (у формулі солі) на валентність кислотного залишку:


MgSO4 + BaCl2 = BaSO4↓ + MgCl2


( MgSO4) = = г/моль = 60 г/моль


( BaCl2) = = = 104 г/моль


Еквівалент речовини в окисно – відновних реакціях

Еквівалент речовини, що окиснюється чи відновлюється – це така частинка цієї речовини, яка в даній хімічній реакції може приєднати один електрон, або звільнити його.

Молярна маса речовини еквівалента окисника (або відновника) дорівнює його молярній масі, поділеній на кількість приєднаних або відданих електронів.


  1. Титр, Т – маса речовини, яка міститься в 1 мл розчину.




  1. Формули для перерахунку концентрацій:



; СМ =


= ; =


;


T T/визн =;


де T T/визн – титр титранту за визначаємою речовиною.


^ 2. Визначити молярні маси еквівалентів кислот у таких реакціях:


1) K2CO3 + HNO3 = KNO3 + H2CO3

2) NaOH + H2SO4 = Na2SO4 + H2O

3) NaOH + H3PO4 = Na2HPO4 + H2O

4) NaOH + H3PO4 = Na3PO4 + H2O

5) NaOH + H3PO3 = NaH2PO3 + H2O

6) NaOH + H3PO3 = Na2 HPO3 + H2O

7) NaOH + H3AsO4 = Na2HAsO4 + H2O

8) NaOH + H3AsO4 = Na3AsO4 + H2O

9) NaOH + H2SO4 = Na2SO4 + H2O

10) KOH + H2MnO4 = K2MnO4 + H2O

11) Na2CO3 + H2SO4 = Na2SO4 + H2CO3

12) Na2CO3 + H3PO4 = Na3PO4 + H2CO3

13) NaOH + H4P2O7 = Na2H2P2O7 + H2O

14) NaOH + H4P2O7 = Na4P2O7 + H2O

15) NaOH + H2C4 H4O6 = Na2 C4H4O6 + H2O

16) KOH + H2C2O4 = K2C2O4 + H2O

17) KOH + H2SeO3 = K2SeO3 + H2O

18) NaOH + CH3COOH = CH3COONa + H2O

19) NaOH + H2WO4 = Na2WO4 + H2O

20) NaOH + H2SO4 = Na2SO4 + H2O


^ 3. Визначити молярні маси речовин еквівалента окисника у таких

реакціях:


1) Na2SO3 + KMnO4 + H2SO4 = Na2SO4 +MnSO4 + K2SO4 + H2O

2) Na2SO3 + KMnO4 + H2O = Na2SO4 +MnO2 + KOH

3) Na2SO3 + KMnO4 + KOH = Na2SO4 +K2MnO4 + H2O

4) Na2SO3 + I2 + H2O = Na2SO4 + HI

5) KI + K2Cr2O7 + H2SO4 = I2 + Cr2(SO4)3 + K2SO4 + H2O

6) KI + KMnO4 + H2SO4 = I2 + MnSO4 + K2SO4 + H2O

7) KI + KNO2 + CH3COOH = I2 + NO + CH3 COOK + H2O

8) MnSO4 + ( NH4)2S2O8 + H2O = HMnO4 + ( NH4)2SO4 + H2SO4

9) CrCI3 + KMnO4 + H2O = H2Cr2O7 + MnСІ2 + KCI + HCI

10) KI + CuSO4 = I2 + CuI + K2SO4

11) CrCI3 + H2O2 + NaOH = Na2CrO4 + NaCI + H2O

12) H2O2 + KMnO4 + H2SO4 = O2 + MnSO4 + K2SO4 + H2O

13) H2 C2O4 + KMnO4 + H2SO4 = CO2 + MnSO4 + K2SO4 + H2O

14) FeSO4 + KMnO4 + H2SO4 = Fe2(SO4)3 + MnSO4 + K2SO4 + H2O

15) KI + KCIO3 + HCI = I2 + KCI + H2O

16) KI + KCIO3 + H2O = I2 + KCI + KOH

17) KI + KIO3 + HCI = I2 + KCI + H2O

18) Na2S2O3 + I2 = Na2S4O6 + NaI

19) KBr + KBrO3 + HCI = Br2 + KCI + H2O

20) KNO2 + KMnO4 + H2SO4 =KNO3 + MnSO4 + K2SO4 + H2O


^ 4. Скільки грамів вказаної речовини треба взяти, щоб приготувати

розчин об’ємом V мл та молярною концентрацією еквіваленту моль/л


Варіант

Речовина

Об’єм, V, мл

моль/л

1

H2C2O4

500

0,1

2

KOH

100

0,4

3

H2SO4

250

0,02

4

NaOH

200

0,01

5

BaCІ2

400

0,25

6

NaOH

20

0,2

7

K2CO3

1000

0,15

8

HCІ

50

0,5

9

AgNO3

250

0,5

10

HCІ

15

0,5

11

NaCІ

100

2

12

BaCІ2

300

0,02

13

AgNO3

50

0,5

14

KMnO4

250

0,1

15

K2Cr2O7

200

0,02

16

Na2S2O3

2000

0,025

17

I2

800

0,02

18

AgNO3

250

0,01

19

NaCІ

200

0,01

20

NH4CNS

100

0,05


^ 5. Розрахуйте масу речовини А, необхідну для приготування розчину об’ємом (V) з молярною концентрацією( моль / л ) С .


Варіант

Речовина

Об’єм, V, мл

С моль/л

1

KOH

200

0,2

2

2B4O7* 10 H2O

100

0,1

3

CuSO4* 5H2O

100

0,1

4

Na2CO3

1000

0,1

5

NaHCO3

200

0,1

6

KMnO4

2000

0,05

7

H2C2O4 * 2H2O

1000

0,1

8

FeSO4* 7H2O

400

0,1

9

Na2SO3

500

0,2

10

BaCI2 * 2H2O

500

1

11

I2

150

0,05

12

KMnO4

300

0,02

13

Na2SO4* 10H2O

500

0,1

14

Na2CO3* 10H2O

50

0,2

15

Na2S2O3* 5H2O

200

0, 2

16

Na2SO3 * 7H2O

200

0,1

17

(NH4)2CO3

250

0, 2

18

NaH2AsO4

100

0, 1

19

Na2S

500

1

20

KI

100

0,1



Розрахунки в титриметричному аналізі.


Розрахунки аналітичних та технічних концентрацій ведуться на підставі еквівалентності взаємодії речовин в хімічній реакції.

Згідно закону еквівалентності з одним еквівалентом речовини Х взаємодіє один еквівалент реагента У.





Сх 1/Z * Vх = Су 1/Z * Vу


(1)


Формула 1 використовується при титруванні розчину стандарту відомої молярної концентрації еквіваленту.

При титруванні методом не пипетування користуються формулою 2.


( 2 )


6. Визначте молярну концентрацію еквіваленту речовини “Х”, якщо на титрування “Х” мл цього розчину витратилося “у” мл розчину речовини У з молярною концентрацією еквіваленту


Варіант

а

б

в

г

д

е

ж

з

Х

HCl

KOH

NaCl

NaOH

HNO3

NaOH

NaOH

HCl

х, мл

20,00

25,00

20,00

25,00

20,00

14,00

20,00

20,00

У

КОН

H2SO4

AgNO3

HCl

NaOH

HCl

HCl

NaOH

у, мл

19,50

28,40

18,25

22,60

15,00

15,00

17,8

21,2



0,9640

0,1265

0,1140

0,9890

0,1200

0,1

0,12

0,09



Формули для розрахунків в титриметричному аналізі.





Пряме титрування:


метод окремих наважок


метод пипетування


Зворотнє титрування


метод окремих наважок


метод пипетування


( - розчин відомої концентрації, який реагує з визначеним розчином,

а надлишок його відтитровується титрантом, об’єм розчину з )

Позначення:


my – маса визначаємої речовини


- молярна концентрація еквіваленту титранта


Vх – об’єм титранта


- еквівалентна маса визначаємої речовини


Vk – об’єм колби


Vn – об’єм піпетки


7. Розв’язати задачу

  1. На титрування 10 мл 0,05 н розчину NaCl витратилося 11,0 мл AgNO3. Розрахувати молярну концентрацію еквівалента (нормальність) AgNO3.

  2. Визначте масу йоду в розчині, якщо на титрування витратилося 10,30 мл тіосульфату натрію Т Na2S2O3/I2 = 0,0129.

  3. Розрахувати молярну концентрацію еквіваленту розчину KMnO4, якщо наважка щавлевої кислоти масою 0,0643 г відтитрована 11,3 мл розчину KMnO4.

  4. Розрахувати молярну концентрацію еквіваленту розчину KMnO4, якщо на титрування 10 мл з 0,113 моль розчину щавлевої кислоти витрачено 9,7 мл розчину КМnО4.

  5. Наважка сульфіду натрію масою 0,0902 розчинена. Отриманий розчин відтитрований 18,20 мл розчином йоду (Т І2 = 0,01320). Розрахувати вміст Na2S в зразку в відсотках.

  6. Скільки мл розчину AgNO3 (ТAgNO3/ NaCІ= 0,005000) витратиться на титрування 25,00 мл розчину NaCІ (Т NaCІ = 0,00500).

  7. Наважка NaCІ(х. ч.) масою 2,9010 розчинена в мірній колбі на 1000 мл на 25,00 мл цього розчину витрачається 25,80 мл встановлюємого розчину AgNO3. Визначте нормальність розчину AgNO3.

  8. На титрування розчину, який містить 0,1020 г NaCІ, витрачається 38,40 мл встановлює мого розчину AgNO3. Визначте молярну концентрацію еквіваленту розчину AgNO3.

  9. Наважка КСІ(х.ч.) 0,1560 г розчинена і відтитрована розчином AgNO3 об’ємом 41,20 мл. Визначте молярну концентрацію еквіваленту розчину AgNO3.

  10. Скільки мл розчину NaOH з молярною концентрацією еквіваленту 2 моль необхідно для нейтралізації розчину, що містить 2,45 г Н2SO4.

  11. Скільки мл розчину Са(ОН)2 з молярною концентрацією еквіваленту 0,15 моль/л необхідно для нейтралізації 24,00 мл розчину НNO3 з молярною концентрацією еквіваленту 0,1 моль.

  12. Визначте молярну концентрацію еквіваленту титр розчину КОН, якщо на титрування 20 мл його витратилось 16,4 мл розчину НCІ з молярною концентрацією еквіваленту 0,1 моль/л.

  13. Скільки грамів Na2С2О4 містить в розчині, якщо на титрування його витрачається 21,30 мл розчину КМnО4 з молярною концентрацією еквіваленту 0,2 моль/л.

  14. До наважки 0,1020 г К2Сr2O7 додали надлишок розчинів КІ та Н2SO4, йод, який виділився від титрували 20,05 см3 розчину тіосульфату натрію. Розрахуйте молярну концентрацію натрію тіосульфату, його титр та титр йоду.

  15. Розрахувати молярну концентрацію розчину КМnО4 , його титр та титр по ферум ( ІІ ) сульфату . якщо на титрування 0,3038 г FeSO4 витрачається 20,15 см3 розчину титранту.

  16. Наважку щавлевої кислоти Н2С2О4 * 2 Н2О ( mн = 0,6893 г ) розчинили в каліброваній мірній колбі, об’ємом 99,94 см3. На титрування 20,00 см3 отриманого розчину витратили 21,03 см3 розчину NaOH . Розрахувати молярну концентрацію розчину NaOH.

  17. Розрахувати концентрацію розчину йоду, якщо на титрування 40 см3 витрачено 24,68 см3 розчину тіосульфату натрію, що має титр 0,02475.

  18. На титрування наважки йоду масою 0,1065 г витрачено 42,07 см3 розчину натрій тіосульфату. Обрахуйте титр цього розчину.

  19. До якого об’єму потрібно розвести розчин , що приготовлений з фіксаналу, який міститься в ампулі 0,01 еквівалентній масі нітрату аргентуму, щоб 15 см3 отриманого розчину були еквівалентними 0,008775 г натрій хлориду.

  20. Знайти молярну концентрацію натрій хлориду, якщо на титрування 23,65 см3 затрачено 25,63 см3 0,09928 М розчину аргентум нітрату.

  21. Скільки відсотків калій хлориду містить зразок, якщо наважка в 2,586 г розчинена у воді. Розчин розведений у мірній колбі до 250 см3. на титрування 20,00 см3 даного розчину витрачається 18,5 см3 0,1 М розчину аргентум нітрату ( К = 1,289 ).

  22. Наважку гідроксиду натрію масою 4 г розчинили в мірній колбі на 250 мл. На титрування 5 мл цього розчину пішло 10,00 мл. розчину хлоридної кислоти, титр якого 0,00723 г/ мл. Визначити масову частку гідроксиду натрію в розчині.

  23. Наважку сульфатної кислоти масою 3 г розчинили в мірній колбі на 200 мл. На титрування 8 мл цього розчину пішло 10,00 мл. розчину гідроксиду калію, з коефіцієнтом поправки 1,111 та молярною концентрацією еквіваленту 0,01 моль/л. Визначити масову частку в зразку сульфатної кислоти.

  24. Наважку гідроксиду калію масою 2,4 г розчинили в мірній колбі на 200 мл. На титрування 10 мл цього розчину пішло 12,00 мл. розчину хлоридної кислоти, титр якого 0,00365 г/ мл. Визначити масову частку гідроксиду калію в розчині.

  25. Наважку гідроксиду натрію масою 2 г розчинили в мірній колбі на 500 мл. На титрування 20 мл цього розчину пішло 18,00 мл. розчину сульфатної кислоти, з коефіцієнтом поправки 0,999та молярною концентрацією еквіваленту 0,1 моль/л. Визначити масову частку гідроксиду натрію в зразку.

  26. Наважка К2Сr2O7 масою 0,1180 г в кислому середовищі оброблена йодидом калію та відтитрована розчином тіосульфату натрію об’ємом 23,80 мл . Чому дорівнює титр розчину тіосульфату натрію.



  1. Наважка зразка технічного залізного купоросу масою 7,1500 г розчинена в мірній колбі на 250 мл. На титрування 25,00 мл отриманого розчину витрачається 24,48 мл розчину перманганату калію з молярною концентрацією еквіваленту 0,0986 моль/л. Розрахувати вміст

  2. FeSO4* 7H2O в зразку ( в % ).

  3. В мірній колбі на 200 мл приготовлено розчин щавлевої кислоти, на титрування 20,00 мл отриманого розчину витрачається 18,25 мл розчину перманганату калію ( Т KMnO4 = 0,005751 ). Скільки грамів безводної щавлевої кислоти міститься в розчині.

  4. Визначити вміст фенолу у наважці масою 0,04 г. Якщо наважку фенолу розчинили у воді, додали 20,00 см3 КВrО3 з молярною концентрацією еквіваленту 0,1 моль/л ( К=1) та КВr, через 150 хвилин додали КІ. Йод ,що виділився від титрували 0,1 моль/л розчином тіосульфату натрію об’ємом 10,08 см3 ( К = 0,99 ).

  5. Наважку стрептоциду масою 4,1891 г розчинили в колбі на 100 мл. на титрування аліквоти об’ємом 10,00 мл пішло 20,89 мл нітриту натрія з молярною концентрацією еквіваленту 0,092 моль/л. Розрахувати вміст стрептоциду у наважці через молярну масу еквівалента та через титр титранту за визначаємою речовиною ( М 1/1 стрептоциду ) = 172,21 г/моль.

  6. Наважка щавлевої кислоти (Н2С2О4 х 2Н2О ) масою 0,1677 г відтитрована 19,98 см3 перманганату калію з молярною концентрацією еквіваленту 0,101 моль/л. Розрахувати вміст ( % ) щавлевої кислоти у наважці.

  7. Наважку хлориду натрію масою 4,6684 г розчинили у колбі на 200см3. Аліквота об’ємом 10,00 см3 була відтитрована 20,02 см3 розчину нітрату аргентуму з молярною концентрацією еквіваленту 0,1012 моль/л. Розрахувати вміст ( % ) хлориду натрію у наважці.

  8. Наважка перманганату калію масою 0,0388 г розчинена у воді. Розчин витримали 7 днів. Після цього додали 20,00 мл щавлевої кислоти з молярною концентрацією еквіваленту 0,1 моль/л ( К=1 ), нагріли до 60-70°С. надлишок щавлевої кислоти від титрували 9,82 мл розчину перманганату калію з молярною концентрацією еквіваленту 0,099 моль/л ( К = 0,99 ). Визначити масову частку перманганату калію у наважці.

  9. Наважку хлориду кальцію масою 1,4801 г розчинили в 100 см3 води. До аліквоти об’ємом 10 см3 додали 40,00 см3 оксалату амонію від титрували 21,18 см3 розчину перманганату калію з молярною концентрацією еквіваленту 0,9932 моль/л. Розрахувати вміст хлориду кальцію у наважці.

Додаток 1


Варіанти


Варіант


Розділ І

Розділ ІІ

1

2

3

4

5

6

7

1

























2

























3

























4

























5

























6

























7

























8

























9

























10

























11

























12

























13

























14

























15

























16

























17

























18

























19

























20




























Укладач викладач-методист

вищої категорії Потрясова В.Б.

Розглянуто і схвалено на засіданні ЦМК

хіміко-біологічних дисциплін

Протокол №____ від ____________ 20 р.

Голова ЦМК____________Запольська Н.В.